-
1 binding
I adj зобов'язуючий, обов'язковий; той, що має обов'язкову силу- binding agreement угода, що має обов'язкову силу- binding character обов'язковий характер- binding clause обов'язкове положення, обов'язкова стаття (договору тощо)- binding decision зобов'язуюче рішення- binding effects обов'язковий характер- binding measure міра/ захід, що має обов'язковий характер; обов'язкову силу- binding treaty зобов'язуючий договір- to be binding upon the parties бути обов'язковим для учасників (договору)- to become binding as a customary rule of international law стати обов'язковим в якості звичаєвої норми міжнародного права- to become binding through international custom стати обов'язковим згідно з міжнародним правом- in a binding form у формі зобов'язань- the clause has binding force цей пункт має силу зобов'язанняII n зв'язування (СОТ) -
2 binding effect
зобов'язувальна дія (сила); обов'язковий характер -
3 article
n1. пункт, параграф, стаття (договору), параметр2. pl договір, угода- additional article доповнююча стаття (документу)- expository article пояснюючі статті до договору- final article заключна стаття (документу)- mandatory article стаття (документу), що має обов'язковий характер- relevant article відповідна стаття (документу)- substantive articles основні статті (документу)- article of agreement письмова угода про умови належного оформлення договору- article by article discussion постатейне обговорення (документу)- amendment to an article поправка до статті (документу)- support for the article підтримка статті (документу)- to adopt an article прийняти/ одобрити статтю (документу)- to alter an article поправити/ виправити/ змінити статтю (документу)- to amend an article внести поправку/ поправки в статтю (документа)- to be under articles бути зв'язаним договором/ контрактом- to consider an article as obsolete вважати статтю (документа) недійсною/ застарілою- to vote article by article голосувати по кожній статті (документа) окремо, голосувати постатейно- to withdraw from an article відмовитися від виконання статті (документа)- the article states у статті говориться, згідно цієї статті- the article stipulates стаття (документа) передбачає
См. также в других словарях:
сенатус-консульт — а, ч. 1) Складова частина римського права – рішення сенату, що приймається за запитом магістрату і має обов язковий характер. 2) В період Консульства, першої і другої Імперії у Франції – акти, що змінювали або доповнювали конституцію волею… … Український тлумачний словник
норма — и, ж. 1) Звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов язковий порядок, стан і т. ін. || Зразок, правило поведінки людей у суспільстві. || Загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. Входити в норму. 2) Установлена міра, розмір чого… … Український тлумачний словник
номос — у, ч. 1) Релігійна, етична, правова або традиційно обумовлена норма, яка має обов язковий, загальнозначимий та незмінний характер. 2) З 4 ст. до н. е. – постанова особливих законодавчих комісій. 3) В філософії: а) світовий закон, в цьому значенні … Український тлумачний словник
